Топ 5 загроз інформаційній безпеці (08.15.25)

Загрози інформаційній безпеці - це різні дії, які можуть призвести до порушень стану інформаційної безпеки. Іншими словами, це потенційно можливі події, процеси або дії, які можуть пошкодити інформацію та комп’ютерні системи.

Загрози інформаційної безпеки можна розділити на два типи: природні та штучні. До природних факторів належать природні явища, які не залежать від людини, такі як урагани, повені, пожежі тощо. Технологічні загрози залежать безпосередньо від людини і можуть бути навмисними / навмисними чи ненавмисними.

Ненавмисні загрози виникають через необережність, неуважність та необізнаність. Встановлення програм, які не потрібні для роботи, є яскравим прикладом. Такі програми можуть ще більше порушити роботу всієї системи і призвести до втрати інформації. Навмисні загрози, на відміну від попередніх, створюються спеціально. Сюди входять атаки зловмисників, які призводять до втрати коштів та інтелектуальної власності організації.

Однак навмисні веб-загрози, які ми збираємося обговорити, небезпечні не лише для великих корпорацій та держави кафедри, але і для простих людей. Так, набагато простіше викрасти свої банківські рахунки, паролі, приватну кореспонденцію, документи тощо, ніж займатися професійним захистом реімгів якоїсь компанії.

У будь-якому разі, Інтернет сповнений погроз і хакерів, і важливість інформаційної безпеки не можна переоцінити. Ось чому сьогодні ми хотіли б перерахувати п’ять найпоширеніших та найнебезпечніших загроз інформаційній безпеці, з якими ви можете зіткнутися як у повсякденному житті, так і у своїй професійній діяльності. Давайте почнемо!

Фішинг

Фішинг (утворений за аналогією зі звичним рибальством) - це не що інше, як спроба зловити «довірливу рибу». Це один із найдавніших способів отримання та викрадення конфіденційної інформації в Інтернеті. Ця діяльність приносить мільярди доларів від простої необережності ІТ-користувачів.

Раніше шахрайства здійснювались наосліп, використовуючи масові розсилки спаму в надії, що хтось вкусить. Тепер, із зростанням популярності соціальних мереж та маркетингових та рекламних програм компаній, така розсилка стала цільовою. Він може містити викрадену особисту інформацію, яка досить добре приховує небезпечний гачок.

У класичній версії алгоритм простий. Хакери створюють веб-сайт, максимально схожий на будь-який офіційний реімінг банку, антивірусу, пошти чи Інтернет-служби. Ви отримуєте запрошення на виправлення даних, підтвердження пароля тощо на вашу особисту пошту або номер телефону. Після натискання гіперпосилання воно перенаправить вас на сайт-близнюк, метою якого є отримання вашої інформації (пароля та логіна) із полів, заповнених у формі.

Віруси та хробаки

Загальний термін «вірус» насправді означає шкідливий код, здатний розмножуватися самостійно та проникати в документи та коди комп'ютерних систем. Як правило, віруси потрапляють у ваш ноутбук поштою або при запуску сумнівних програм, і їх маскування за допомогою шифру або захисту серйозно ускладнює виявлення. Дуже часто користувач сам відкриває вхід для таких кодів, коли погоджується запустити exe-файл, ігноруючи попередження антивірусних програм.

Комп’ютерний хробак - це тип самовідтворюваного шкідливого програмного забезпечення, який використовує вразливі місця безпеки. Проникаючи в локальну мережу, вони сканують її та шукають інші робочі станції з подібними уразливостями. Цей механізм дозволяє глистам поширюватися на переважну більшість комп’ютерів у мережі за надзвичайно короткий час. Оригінальною властивістю хробаків є можливість поширюватися без втручання користувача.

Обидва типи загрози інформаційній безпеці можуть шифрувати, забороняти доступ або навіть знищувати інформацію на вашому комп’ютері.

Шпигунське програмне забезпечення

Шпигунське програмне забезпечення насамперед спрямоване на корпоративне шпигунство і відіграє особливу роль у зборі конфіденційної та комерційної інформації від компаній і навіть штатів. Проте програмне забезпечення також може серйозно пошкодити простих людей, таких як ми. Найпопулярніші та небезпечні варіанти включають кейлоггери, екранні шпигуни та перехоплювачі запитів браузера.

Кейлоггери можуть контролювати та записувати клавіші, натискані користувачем. Зловмисник часто поєднує таке програмне забезпечення з більш складними модулями, які фіксують адресу веб-сайтів банків. Коли ви вводите своє ім’я та пароль, ця інформація автоматично передається хакерам, щоб дозволити їм використовувати ваш банківський рахунок. Такі шпигуни можуть отримувати доступ до всіх програм та отримувати інформацію з внутрішніх порталів, програм обміну повідомленнями та баз даних.

Екранні шпигуни можуть доповнювати попереднє програмне забезпечення, асоціюючи натискання клавіш та клацання миші зі скріншотом.

Нарешті , перехоплювачі запитів браузера змінюють налаштування браузера на вашому комп’ютері та перенаправляють запити користувачів на небажані або заражені веб-сайти.

Троянські програми

Хоча це шкідливе програмне забезпечення старе, як і всесвітнє, воно все ще залишається не лише актуальною проблемою для інформаційної безпеки.

Троян потрапляє в комп’ютери через, здавалося б, нешкідливі програми. Досить натиснути рекламний банер або встановити кодек для відеокліпу. Принцип роботи подібний до античної легенди. Програмне забезпечення потребує довірливого користувача, а потім воно відкриває прихований порт, підключається до сервера зловмисника та завантажує шкідливі програми, необхідні для певного завдання - злому, крадіжки, блокування тощо. Все відбувається тихо і без шуму. Трояни дуже рідко містять шкідливий код, оскільки їх завданнями є не знищення інформації, а крадіжка.

Атаки DoS та DDoS

Під час атаки DoS хакери намагаються тимчасово паралізувати певний сервер, перевантажити мережу або переповнити диск. Метою атаки є вимкнення комп'ютера або сервера та заборона доступу до інформації, пам'яті, дискового простору тощо.

Якщо шахрайство не використовує програмні вразливості, а віддає перевагу надсилання величезних інформаційних пакетів одночасно з численних комп’ютерів, фахівці називають це DDoS-атакою. Для організації DDoS-атак кіберзлочинці використовують ботнет, тобто спеціальну мережу «зомбі» -комп'ютерів, заражених особливим типом вірусу. Зловмисник може керувати кожним комп’ютером віддалено, без відома власника.

Як бачите, DoS та DDoS атаки є великою небезпекою для корпорацій та великого бізнесу. Однак, якщо ваш комп'ютер стане частиною цієї армії, контрольованої проти вашої волі, ви теж багато постраждаєте.

Висновок

Хоча загрози інформаційної безпеки можуть забезпечити нам багато неприємних годин, ми маємо багато засобів захисту способами.

Ринок антивірусних програм, пристроїв, що стримують зовнішні атаки, також розвивається непоганими темпами. Експерти також рекомендують пам’ятати про превентивні заходи для мінімізації загроз інформаційній безпеці. Існує безліч інструментів для створення несприятливих умов для хакерів та шкідливих програм. Наприклад, веб-інструменти анонімності, такі як браузери Antidetect, VPN, проксі-програми, заробляють все більшу популярність.

Зверніть увагу, що перш за все ваша інформаційна безпека залежить від вашої культури поведінки в Інтернеті. Завжди звертайте увагу на підозрілий електронний лист, пропозиції, банери, перевіряйте програми, які ви завантажуєте, і не нехтуйте ефективними, але прямими заходами захисту.

Відео YouTube: Топ 5 загроз інформаційній безпеці

08, 2025